счетчик посещений besucherzahler mail order brides

Результати моніторингу якості освіти

                                                     Моніторинг стану готовності до шкільного навчання

Згідно з річним планом роботи дошкільного навчального закладу, завідуючою Дудулою Ю.С., вихователем – методистом Конох Л.А., вихователями старших дошкільних грур Кирис Т.В. та Дем’яненко Т.А. проводилось моніторингове вивчення рівня знань, умінь, навичок дітей старшої дошкільної групи.

Основні завдання моніторингу:

1) Своєчасне виявлення й оцінювання реального стану дошкільної освіти старшої групи, її відповідність державним вимогам;

2) Підвищення якості навчально – виховного процесу, орієнтиром якого є потреби освітніх послуг батьків, дітей і школи;

3) Максимально об’єктивне прогнозування, як можливостей так і процесу розвитку дошкільної освіти закладу.

Вихователем – методистом та вихователями старших груп були складені завдання теоретичного та практичного характеру для визначення рівня освітніх компетенцій дітей старшого віку відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти. Обсяг завдань і питань, які ставились дошкільникам, відповідав вимогам що визначає програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».

В ході оцінювання рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку в загальному – рівень знань, умінь і навичок дітей старших груп закладу, порівняно з минулим навчальним роком, має позитивну динаміку. Порівняльний аналіз результатів діагностики дітей на початок та кінець навчального року дає можливість прослідкувати динаміку розвитку компетенцій дітей. Позитивну динаміку відзначено у 27 дітей, які поліпшили результати. Це 84,37% від загальної кількості дітей. Стабільну динаміку, тобто той самий рівень розвитку, що на початок навчального року, показали 5 дітей (15.63%), зворотна динаміка не виявлена у жодної дитини.

В результаті послідовної роботи в закладі створена діюча система комплексного вивчення готовності дітей 6-річного віку до навчання в школі. За результатами педагогічного обстеження готовності дітей старшої дошкільної групи до навчання в школі з 32 обстежених дітей мають:

 

 

 

Рівень компетенції

в повній мірі

в достатній мірі

посередньо

фізичний розвиток

  20 (65,2%)

10 (31,25%)

2 (3,55%)

соціальний розвиток

22 (68,75%)

    8 (25%)

2 (6,25%)

природничо – екологічний розвиток

23 (71,87%)

    8 (25%)

1 (3,13%)

предметно – практична діяльність та художньо - естетичний розвиток

25 (78,13%)

  6 (18,75%)

1 (1,12%)

ігрова діяльність

30 (93,75%)

2 (6,25%)

    0 (0%)

сенсорно – пізнавальний розвиток

  24 (75%)

 5 (15,63%)

3 (9,73%)

мовленнєвий розвиток

18 (56,25%)

 9 (28,13%)

 5 (15,63%)

 

 

Критерії оцінювання:

4 бали - компетенція сформована в повній мірі

3 бали - компетенція сформована в достатній мірі

2 бали - компетенція сформована посередньо

1 бал    - компетенція сформована мінімально

0 балів - компетенція не сформована

 

 Так, збільшилася кількість дітей (на 20 %), які добре засвоюють програмовий матеріал на заняттях, уміють застосовувати знання на практиці, здатні до інтенсивної розумової діяльності, організовані, вміють зосередитися, старанно виконують завдання, долають труднощі, розуміють вказівки дорослого з першого подання.

Результати обстеження рівня розвитку вихованців закладу за навчальний рік свідчать, що педагогічний колектив на достатньому рівні виконує завдання, висунуті Державним базовим компонентом дошкільної освіти та нормативними документами.

Обстеження стану готовності дітей до шкільного навчання показало, що діти-випускники мають: сформовані навички навчальної діяльності (72 %); на достатньому рівні (21.43%) розвинуті психічні процеси, добрі потенційні можливості щодо розвитку пізнавальних процесів; на середньому (5.86%) рівні працездатності і розумової активності. Діти мають достатній і середній рівні саморегуляції і самостійності, вміють слухати і виконувати вказівки дорослого, кон­тролювати себе, оцінювати свої відповіді та відповіді однолітків; на до­статньому рівні розвинуті дії мислення: серіація, класифікація, абстрагу­вання.

 

Підсумовуючи результати вивчення рівня знань, умінь і навичок дітей ДНЗ відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти України та програми розвитку дитини «Я у Світі», встановлено що всі обстежені діти до навчання в школі готові.

Результати навчально-виховного процесу

     З метою реалізації Закону України «Про дошкільну освіту», Базового компоненту дошкільної освіти в Україні, Типового положення про дошкільний навчальний заклад  в ДНЗ №5 проводився моніторинг якості освітньо-виховної роботи,  спрямований  на забезпечення рівного доступу до якісної освіти кожній дитині дошкільного віку.

Зміст навчально-виховного процесу в закладі визначається Базовим компонентом дошкільної освіти, Програмою розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі», що рекомендовані Міністерством освіти і науки України. а також, в практиці роботи ДНЗ використовувалися навчальні посібники, рекомендовані МОН України.

Впродовж 2015/2016 навчального року освітньо-виховна робота в закладі була спрямована на впровадження в практику цілісного підходу до розвитку особистості, формування життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої людини.

Планування роботи дошкільного навчального закладу відповідає принципам актуальності, науковості, перспективності, доцільності, системності, послідовності. Календарно-тематичне планування педагогів закладу відповідає зазначеним вище названим навчальним програмам та ведеться згідно з пам’ятками, розробленими методичною службою, на основі сучасного методичного забезпечення. Система планування є блочно-табличною, що дозволяє в повній мірі вирішувати всі з поставлених чинними програмами завдання.

Стан виконання основних завдань Програмою розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі», навчально-виховних програм та методичних рекомендацій  є належним. Аналіз виконання вимог програми свідчить про те, що більшість дітей ставиться до запропонованих завдань з цікавістю, прагнучи поліпшити свої досягнення, переробити, виправити помилки. Діти належним чином реалізовують свій потенціал, проявляють себе як особистості, прагнучи реалізуватись у різних сферах життєдіяльності. В житті дошкільників практично рівномірно збалансовані різні форми активності (фізична, соціально-моральна, емоційно-ціннісна, пізнавальна, мовленнєва, художня, креативна).  

Традиційним стало проведення вихователями дошкільного закладу в кінці навчального року підсумкових занять у всіх вікових групах. Для проведення заходу методичною службою заздалегідь розробляються конспекти занять. Ініціативна група педагогів на чолі з вихователем-методистом розробила план проведення підсумкових занять, склали конспекти занять, мультимедійні презентації та провели належну підготовчу роботу з учасниками. Результати підсумкових занять дозволяють зробити висновок про високий рівень загальних показників компетентності дошкільника. Слід відмітити, що протягом всіх підсумкових занять діти виступали як повноправні партнери та однодумці дорослих, творці і транслятори культури та мали змогу проявити базові якості особистості: самостійність, працелюбність, креативність тощо. Всі педагоги ДНЗ дотримуються методики організації та проведення занять.

Результати досягнень дітей  дали змогу зорієнтувати педагога у сильних і слабких сторонах розвитку кожної дитини, доборі засобів оптимізації цього процесу, шляхів індивідуальної роботи з нею.

Результати рівнів засвоєння програмового матеріалу з дітьми всіх вікових груп узагальнені, зроблені відповідні висновки та рекомендації.

 

       Дошкільний заклад підготував до школи 33 дитини. Аналіз мотиваційної готовності дітей до школи показав, що:

·        високий рівень готовності мають 38 %;

·        достатній рівень – 56 %;

·        низький рівень – 6 %.

Отже, виходячи з результатів оцінювання досягнень дітей, можна зробити наступні висновки: кожна дитина в певній мірі реалізувала свій потенціал, вона жила та діяла на рівні своїх оптимальних вікових і індивідуальних можливостей. Протягом року чітко простежується як загальна тенденція позитивної динаміки змін щодо підвищення рівня знань, умінь, навичок та ставлень дітей, так і тенденція позитивної динаміки змін кожної дитини. Це свідчить про те, що педагоги зуміли відшукати найефективніші для кожної дитини індивідуальні методи освітньо-виховної роботи.

 

  На виконання Закону України «Про засади державної мовної політики» в ДНЗ приділялась увага вивченню української мови. У 2015/2016 навчальному році функціонувало 5 україномовних груп. Продовжувалася роз’яснювальна робота серед батьків щодо Закону України «Про мови в Україні».

Діти розуміють українську мову, володіють формами звертання, намагаються спілкуватись українською мовою. В кожній групі є добре обладнаний український національний куточок, в старших групах – етнографічні куточки з державною символікою, підібрана необхідна література та вироби українського народного мистецтва.

        Але показник володіння дітьми українською мовою не дуже високий. Це пояснюється особливостями мовного середовища, які полягають у тому, що значна частина населення користується російською мовою, як засобом спілкування. Тому відсутність україномовного оточення і можливості безпосереднього спілкування дітей з дорослими й однолітками українською мовою зумовлюють серйозні труднощі в оволодінні дошкільниками українським мовленням.

        За допомогою введення в повсякденне життя малих жанрів українського народного фольклору підвищилась мовленнєва активність дітей. Діти знають багато українських народних казок, віршів, прислів’їв, приказок, пісень. На високому методичному рівні було проведено методичне об’єднання для музичних керівників Центрального і Червоногвардійського районів «Моя батьківщина – це моя Україна!», яке показало, що такі міроприємства сприяють вихованню у дітей духовності на національному ґрунті, доброзичливості, чесності, взаємоповаги, поваги до культури інших народів, вшанування їх традицій, оберегів.

Результат проведеної роботи з виховання у дітей інтересу до української мови та володіння нею на кінець старшого дошкільного віку, в порівнянні з аналізом цієї роботи в молодшому дошкільному віці, в відсотковому відношенні виявився набагато позитивнішим:

- високий рівень – 30% (підвищився на 30%);

- достатній рівень – 59% (підвищився на 57%);

- середній рівень – 8% (знизився на 7%);

- низький рівень – 3% (знизився на 80%).

         Паралельно з проведенням роботи щодо виховання у дітей інтересу до української мови та володіння нею постійно проводиться робота з патріотичного виховання дітей: формування патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних діячів, готовності до виконання громадянських обов’язків. Для досягнення цієї мети були визначені принципи патріотичного виховання:

 

 

Суверенній Україні потрібні громадяни, які мають глибоко усвідомлену життєву позицію, налаштовані патріотично й водночас толерантно, з повагою ставляться до інших людей, їхніх національних культур, держав. Виховати таку генерацію українців можливо лише за умови поєднання сучасної системи виховання і української етнопедагогіки. Тому вважаємо, що переді сучасним вихователем, що виконує соціальне замовлення батьків, стоїть завдання активно впроваджувати в освітньо-виховну роботу з дітьми основи патріотичного виховання, яке базується на витоках українського народознавства.

На початку навчального року була зроблена діагностика щодо визначення рівня обізнаності дітей з теми «Патріотичне виховання», яка показала недостатню обізнаність дітей з усіх розділів теми.

        Неможливо говорити про виховання любові до Батьківщини без повідомлення дітям певних знань про неї. Важливим напрямом патріотичного виховання є вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Дітей ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють зв’язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння смислу життя, інтерес до родинних і народних традицій.

Усе розмаїття народної творчості поправу вважається високохудожнім скарбом культури і мистецтва нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками. До цієї спадщини відносяться й народні традиції і обряди, які обов'язково пов'язані з якимись народними святами, що проводяться і переходять з покоління в покоління протягом сторіч і цим викликають почуття гордості за наших предків, духовного єднання між поколіннями, що являється основою нашої цивілізації.

Аналіз мовного спілкування дітей в родині через опитування показав, що батьки недостатньо спілкуються українською мовою, в деяких сім’ях зовсім не розмовляють державною мовою, тому словник дітей бідний, мова необразна.

В цілому, педагоги ДНЗ мають достатні рівень володіння державною мовою: із 11 педагогів 10 мають високий рівень, 1 – достатній.